Розробки уроків

Урок №1

Тема: Значення розчинів у природі й життєдіяльності людини. Поняття про дисперсні системи, колоїдні та істинні розчини.

Мета: формувати поняття про розчини як багатокомпонентні системи. Ознайомити з класифікацією розчинів. Показати значення розчинів у природі та життєдіяльності людини. Сформувати поняття про дисперсні системи.

Обладнання:  мультимедійна презентація до уроку, підручник «Хімія. 9 кл.»  Н.М. Буринська,  духи, лак в аерозольній упаковці, балончик із фарбою, аерозоль «Інгаліпт», 3 склянки з водою, крейда, цукор, олія.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності.

Д.І.Менделєєв присвятив воді весь перший і більшу частину другого розділу

своєї праці «Основи хімії». Він писав: "Водні розчини являють інтерес уже тому, що в землі й у воді, в рослинах і тваринах, у хімічній практиці, і на заводах постійно утворюються розчини, які відіграють важливу роль у хімічних перетвореннях, що навколо відбуваються, бо ж речовини, що перейшли в розчин, являють собою найсприятливіші умови для хімічних перетворень, а саме: рухливість і можливість роз'єднання частин.

Менделєєв розробив хімічну теорію розчинів, засновану на уявленнях про

 взаємодію розчинника з розчиненою речовиною. Здатність води розчиняти різні

речовини має величезне значення у природі, побуті, техніці. На будь-якому

 підприємстві, в кожному цеху можна побачити , як використовуються різні водні

розчини. Зайдіть приміром у гальванічний цех якого-небудь заводу. Можна навіть

сказати, що тут вода допомагає забезпечити "захист" виробів від води.

Нанесення гальванічних покриттів - цинкування, кадміювання, міднення,

 нікелювання - засновано на використанні водних розчинів солей цинку, кадмію,

 міді, нікелю.

То що ж таке розчин?

Мета уроку:  з’ясувати, що таке розчин та дисперсна система; яке значення вони мають у житті людини; познайомитися з класифікацією дисперсних систем.

Слайди презентації або фотоматеріали “Розчини в природі, житті людини”

у природі:

    

 у житті людини:

    

Фронтальна бесіда:

1) Що об'єднує ці фотографії?

2) Як вони відносяться до теми уроку?

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

Вид роботи «Мозковий штурм»

Якщо одна речовина сильно подрібнена і рівномірно розподілена  в іншій речовині, то виникає дисперсна система.

Дисперсні системи оточують нас всюди. Наведіть приклади.

Дисперсійними називають такі фізико-хімічні системи , в яких диспергована (подрібнена) речовина перебуває у вигляді  дуже дрібних частинок в іншій речовині (дисперсійному середовищі) с. 24 підручника.

Диспергавані речовини можуть перебувати в різних агрегатних станах. Яких? (газ, рідина, тверда речовина)

Дисперсійне середовище також може бути в різних агрегатних станах.

Усі ці дисперсні системи можна класифікувати за їх зовнішнім виглядом, властивостями, розмірами частинок.

Аерозолі – дисперсні системи, що містять подрібнені частинки (тверді або рідкі) розподілені у газовому середовищі.

Наприклад, туман, дим, лак для волосся, балон з отрутохімікатами, «Інгаліпт», парфуми.

Дуже велику роль мають в житті людини дисперсні системи, де середовищем є не газ, як у аерозолях, а вода. Такі системи, залежно від розмірів частинок поділяють на три групи.

Заповніть схему. Скористайтеся інформацією таблиці 3 с. 23

         Визначте вид дисперсної системи:

1.     Молоко – емульсія

2.     Суміш води та олії – емульсія

3.     Кава – суспензія

4.     Розчин солі у воді – істинний розчин

5.     Оцет – істинний розчин

6.     Сироп «Бісептол» - суспензія.

З’ясуємо, яке значення мають дисперсні системи у нашому житті. Запишіть схему і наведіть до неї приклади. 

 

 ІІІ. Узагальнення й систематизація знань

1.     Що називається дисперсною системою?

2.     Що таке диспергована речовина?

3.     Що таке дисперсійне середовище?

4.     Які дисперсні системи ви знаєте?

Визначте, про які дисперсні системи йдеться, і класифікуйте їх за агрегатним станом дисперсної й дисперсійної фаз:

1) «Заходило сонце, у вузеньких хутірських вуличках стояла червона курява, в садках варилася на триніжках вечеря, гупали об землю спілі яблука» (Григір Тютюнник «На згарищі...»).

2) «Хмари густими отарами насуваються із-за обрію — і не знати, чи по небі сунуться ті хмари, чи по горах» (Платон Воронько «Казка про Чугайстра»).

3) «...Біля самого борту човна погойдувалась райдужно-фіолетова драглиста куля португальської фізалії. Вона весело мінилася на сонці, як велика мильна бульбашка, і її довгий смертоносний фіолетовий шлейф тягнувся за нею у воді...» (Ернест Хемінгуей «Старий і море»).

Домашнє завдання:

§ 4, 6 (с. 31-33) – вивчити

§5 – прочитати